-
1 суспільне благо
-
2 благо
сgood, blessing, welfare, wealсуспільне благо — public ( general) weal
земні блага — blessings of the world; loaves and fishes
-
3 good of society
суспільне благо, благо суспільства -
4 public benefit
суспільне благо, благо суспільства -
5 public good
суспільна користь, суспільне благо -
6 public good
суспільний товар; суспільне благо -
7 Оуен, Роберт
Оуен, Роберт (1771, Ньютаун, Уельс - 1858) - англ. соціаліст-утопіст. Заснував перші трудові комуни: на фабричних підприємствах у Нью-Ленарку (Шотландія, 1800), пізніше - "Нова гармонія" (США), "Гармонія холл" (Англія). Всі вони зазнали занепаду. Пов'язав свою діяльність з долею робітничого класу. Досяг успіхів у покращенні становища робітників (скоротив робочий день, відкрив перші в історії дитячі садки, ясла, недільні школи для робітників), проте не переоцінював цих досягнень і вважав, що робітники все ж залишаються в рабському стані. Існуючий суспільний лад слід замінити більш справедливим, шлях до якого пролягає через усуспільнення засобів виробництва, знищення експлуатації та рівну працю. Гаслом його соціальних перетворень були слова: "Або всі люди повинні бути щасливими, або ніхто". "Вимір цінності - праця, а не золото". Серед заходів, що готували "новий моральний світ", О. надавав особливої уваги педагогіці - вважав необхідним формування універсалізму, виховання через залучення до виробництва, орієнтацію особистості на суспільне благо Р. озробляв конкретні заходи щодо подолання поділу праці, які були засновані на принципах суспільної власності, поєднання праці розумової та фізичної, промислової та землеробської, всебічного розвитку особистості, рівності усіх у правах.[br]Осн. тв.: "Новий погляд на суспільство" (1813); "Революція у свідомості і практичній діяльності людського роду" (1849). -
8 commonweal
-
9 sum
1. n1) сума; кількість; підсумок2) арифметична задача; арифметичний приклад3) pl шк. арифметика4) мат. доданки5) кінцева мета; найвища точкаin sum — загалом, коротше кажучи
the sum of things — а) суспільне благо; б) всесвіт
2. v1) додавати2) підсумовувати, підбивати підсумки (тж sum up)sum up — а) резюмувати, підсумовувати; б) оцінити
* * *I [sem] n1) сума, кількість, підсумок ( sum total)2) арифметична задача; арифметичний приклад3) pl; cл. арифметика4) кінцева мета; вища точкаII [sem] vin sum — загалом, коротше кажучи; підсумовуючи, резюмуючи
1) додавати, підбивати підсумок ( часто sum up)2) (to) дорівнювати, становити ( суму)3) розв'язувати арифметичні задачі; підсумувати, резюмувати -
10 commonweal
-
11 Пекалід, Симон
Пекалід (Пенкальський, Пенкаля), Симон (бл. 1567, Олькуш побл. Кракова - після 1601) - укр.-польськ. гуманіст, поет. Закінчив Краківський ун-т (1585 - 1589), де отримав ступінь бакалавра. Пізніше став придворним поетом князя К. Острозького. Відомі його твори латиною "Острозька війна" (1600) та "Епітафія на честь І.Ф. Гербурта і Є. Заславської із Острозьких" (1601). "Острозька війна" П. - поетичний твір, у якому розкрито історичні події, пов'язані з придушенням К. Острозьким та його сином Янушем селянсько-козацького повстання під проводом Криштофа Косинського. Поема має яскраво виражений ренесансно-гуманістичний характер. Це знайшло вияв у авторській інтерпретації історії як послідовного викладу у часі діянь визначних особистостей, а не як наперед визначеного Богом процесу, де роль людини зводиться до мінімуму; в утвердженні думки про спроможність людини своїми силами за допомогою доброчесності або доблесті піднятися до рівня богоподібності, досягти земного безсмертя; у поцінуванні людини не лише за шляхетність походження, соціальний статус чи багатство, а й за довершеність фізичних і моральних сил, благородство, талант; у заклику дбати не лише про свій гаразд, а й про суспільне благо; в обстоюванні ідеї справедливості, релігійної толерантності, свободи. Будучи прихильником монархічної форми правління, П. розглядав державу як очолювану королем природну організацію людей, що складається з різних станів, кожний з яких посідає відповідне місце в соціально-політичній ієрархії. -
12 етноетика
ЕТНОЕТИКА - галузь етичного знання, новий різновид теорії моралі, який з'ясовує співвідношення моральних універсалій і національно-специфічних моральних уявлень та норм, особливостей відбиття в них вселюдських моральних вимог. Базуючись на комунікативному принципі рівноправ'я та справедливості щодо відмінних моральних цінностей, Е. конкретизує та доповнює макроетику, етику екуменізму. Як розділ теорії моралі Е. вивчає різні аспекти моральної самосвідомості національних спільнот: онтологію моральних взаємин, специфіку модифікацій етичної свідомості, співвідношення абсолютного і відносного в моралі, питання свободи і права націй на розвиток відповідно до власних традицій і цінностей самореалізації. Виявляючи архетипічні джерела моральних поглядів, звичаїв, норм, Е. фіксує інваріантні моральні цінності народів, з'ясовує своєрідність розуміння моральних чеснот (честь, спільне благо, обов'язок, повага до "інакшості"), сприяючи тим самим самоідентифікації етносів як суб'єктів моралі у контексті історичної долі даної національної спільноти. Е. відіграє важливу соціальну роль: формує сучасну комунікативну культуру міжетнічних стосунків, сприяє запобіганню конфліктних ситуацій в інтернаціональній сфері, викриває і спростовує міфи, що живлять шовінізм, радикальний націоналізм, ідею меншовартості, ксенофобію. Виконуючи пропедевтичну функцію "науки жити разом", Е. впливає на процеси забезпечення суспільної злагоди, цивілізованого спілкування людей, стабільного поступу суспільства.В. Пазенок -
13 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
14 common
1. n1) земля громади; вигін громади2) (міська) громада4) необгороджена необроблена земля2. adj1) загальний, спільний2) громадський, общинний; публічний3) поширений, загальновідомий; загальноприйнятий4) звичайний; простий, елементарний5) мат. простий6) грубий, вульгарний, банальний7) грам. загальнийcommon school — амер. початкова школа
in common — спільно, разом
out of the common — неабиякий, незвичайний
common pleas — юр. суперечки між приватними особами
Common Prayer Book — церк. спільний молитовник
* * *I n1) общинна земля; общинний вигін2) icт. ( міська) громада3) право на громадське користування ( землею); право на спільне користування ( чим-небудь)4) неогороджена, невикористана земля5)II ain common — спільно; ( with) подібно ( до чого-небудь)
1) загальний; спільний (нaпp., про інтереси); спільний, який має спільне походження або джерело2) суспільний, громадський, общинний, публічний3) широко розповсюджений, поширений; загальновідомий, загальноприйнятий; звичайний, звичаєвий, простийcommon species — бioл. звичайний вид
4) мaт. простий5) грубий, вульгарний; простонародний; простий, грубо зроблений; простуватий6) гpaм. загальний7) мaт. спільний -
15 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
-
16 добро
ДОБРО - основна позитивна категорія моралі, що є повною протилежністю зла; відображає сукупний зміст вимог і цінностей моральної свідомості. За давніх часів розуміння Д. визначалося переважно уявленнями про міфологічно санкціоноване, узвичаєне, цінне або корисне для людського життя і діяльності. В цьому відношенні воно збігалося з поняттям блага; сліди такого збігу досі відчутні в європейських мовах. В античній філософії Д. теж зазвичай розглядається як синонім або різновид блага, хоча з часом набуває чіткішого концептуального окреслення. Так, у Платона змістом "божественних", або "більших" благ (які він протиставляє благам "меншим", тобто здоров'ю, красі, силі й багатству) слугують власне моральні чесноти людини А. ристотель, критикуючи платонівську ідею блага самого по собі, розвинув разом з тим класифікацію благ, релевантну з етичної точки зору (поділ благ на "поціновані", "схвалені" і "блага-можливості", а також на такі, що завжди або лише принагідно заслуговують на вибір). У стоїків об'єктом етичної рефлексії стає Д. як вільне дотримання чеснот автономним індивідом на засадах "правильного розуму". Християнська традиція розглядає Д. як втілення божественної волі, стан благої повноти й довершеності творіння Божого, адекватність людського Волевияву релігійно санкціонованій ієрархії цінностей. Секуляризація європейської культури в Новий час спричиняє дискредитацію теїстичного тлумачення Д. і редукцію останнього до раціоналістично осмисленої корисності (Сліноза, Гоббс, Мандевіль, Гельвецій, Гольбах, Бентам та ін.). Заперечуючи проти такої редукції, Кант визначає Д. як відповідність волевияву або вчинку людини апріорному моральному законові; Гегель тлумачить Д. як одне з загальних визначень абсолютного духа. Конкретне розуміння Д. в рамках тієї чи іншої філософсько-етичної концепції зазвичай обумовлювалося специфічною спрямованістю самої цієї концепції: так, існують спроби ототожнити Д. із щастям (евдемонізм), онтологічною досконалістю (перфекціонізм) тощо. Критику подібних "натуралістичних" підходів до визначення Д. дає з позицій етичного інтуїтивізму англ. філософ і етик Мур. В роботах Мура та його послідовників (Решдел, Леард, Бленшард та ін.) інтуїтивно осягнуте Д. постає кінцевою підставою для виведення усіх інших моральних категорій. Аксіологічно-інтуїтивістський підхід в дослідженні проблеми Д. на базі феноменологічного методу розвивають Шелер, Н. Гартман та ін. В умовах сучасного етичного плюралізму, диверсифікації ціннісних моделей різних соціальних груп зростає значення соціологічних і соціально-психологічних контекстів осмислення етичного Д. Водночас загострюється потреба в діалогічному, комунікативному осмисленні останнього крізь призму ідей відкритості, "діалогічної налаштованості", "зверненості до Іншого" (Бубер, Левінас та ін.). Як стрижньова ідея моральної свідомості, Д., подібно до істини і краси, очевидно не може здобутися на остаточне сутнісне визначення; сама невичерпність ідеї Д. налаштовує на нарощування нових вимірів етичної проблематики, відкриття нових обріїв морального освоєння світу. Разом з тим, ця ідея має бути артикульованою в суспільній свідомості достатнім чином, щоб уможливити людям розпізнавати конкретні ситуації вибору Д. і зла і знаходити правильні рішення. Поєднання сутнісної відкритості ідеї Д. з обґрунтуванням її життєво-практичного застосування "тут і тепер" - важливий напрям осмислення проблеми Д. в сучасній етиці.Т.Аболіна, В. Малахов
См. также в других словарях:
суспільне благо — товар або послуга, надання якої одному споживачеві рівнозначне її доступності й іншим. Приватний сектор не може забезпечувати неподільні, неконкурентні в споживанні скуспільні блага (національна безпека, судочинство, правопорядок і т. п.).… … Словник бюджетної термінології